ВИГОТОВЛЕННЯ АЦЕЛЮЛЯРНОГО ДЕРМАЛЬНОГО МАТРИКСУ ЗІ ШКІРИ СВИНІ: МОРФОЛОГІЧИЙ АНАЛІЗ

SUMMARY. The main propose on the treatment of skin defects of various etiologies is the use of decelularized (acellular) pig skin. The aim – to create the method of production an acellular dermal matrix of the dermis of pig᾽s skin while preserving the native structure. Material and Methods. The process of creating an acellular dermal matrix was a combination of physical and chemical effects on the dermis. Derma (1.0–1.3 mm thick) was taking from the back and partly from the lateral surfaces of the body of the 1 year – old pigs. Previously, a layer of skin 0.3–0.4 mm thick was removed from the relevant areas with the help of a dermatome. Achieving the maximum acellularization of the dermal matrix was carried out step by step and included 4 stages: 1 – the process of freezing-thawing; 2 – dehydration with glycerin; 3 – osmotic stress; 4 – washing with detergent. Results and Discussion. Histological analysis of the dermis of pig᾽s skin after freeze-thaw cycles revealed that the collagen skeleton of the dermal matrix, obtained as a result of the first stage of decelularization, has normal structural organization. The second stage of decelularization revealed a decrease in the number of fibroblasts. The connective tissue elements, which are represented by multidirectional bundles of collagen fibers, retained their structural organization. The third stage of decelularization revealed the lysis of fibroblastic cells, which as the basophilic stained elements were localized in small quantities in the dermis. Washing of lyophilized skin with nonionic detergent sodium dodecylsulfate revealed the complete absence of fibroblastic cells, epidermocytes in the hair follicles, endothelial cells in the wall of blood vessels, which indicates the effectiveness of this reagent in removing residual products. Conclusions. The proposed protocol for deceleralization of the dermis of pig᾽s skin is effective in removing nuclear and cellular structures from the dermis. Specific protocols can be modified by increasing the temperature difference or changing the number of freeze-thaw cycles.РЕЗЮМЕ. Перспективным направлением в лечении дефектов кожи различной этиологии является использование децелюляризованной (ацелюлярной) кожи свиньи. Цель – разработать методику изготовления ацелюлярного дермального матрикса из дермы кожи свиньи с сохранением нативной структуры. Материал и методы. Процесс изготовления ацелюлярного дермального матрикса заключался в сочетании физических и химических воздействий на дерму. Забор дермы толщиной 1,0–1,3 мм проводили у свиней в возрасте до 1 года с участка спины и, частично, из боковых участков тела. Предварительно с помощью дерматома из соответствующих участков снимали слой кожи толщиной 0,3–0,4 мм, который подвергали физической и химической обработке. Достижение максимальной ацелюлярности дермального матрикса осуществляли пошагово, этот процесс состоял из 4 этапов обработки кожи: 1 – процесс замораживания – размораживания; 2 – дегидратация глицерином; 3 – осмотический стресс; 4 – вымывание детергентом остатков клеток. Для оценки эффективности протокола децелюляризации проводили морфологический анализ дермы с помощью световой микроскопии. Результаты. Гистологический анализ дермы кожи свиньи после циклов замораживания-размораживания обнаружил, что коллагеновый каркас дермального матрикса, полученный в результате первого этапа децелюляризации, сохраняет свою структурную организацию. Второй этап децелюляризации обнаружил уменьшение количества клеток фибробластического ряда. При этом соединительнотканные элементы, которые представлены разнонаправленными пучками коллагеновых волокон, сохраняли свою структурную организацию. Третий этап децелюляризации обнаружил лизис клеток фибробластического ряда, которые в виде базофильно окрашенных элементов в незначительном количестве локализировались в дерме. В результате промывки лиофилизированной кожи неионным детергентом додецилсульфатом натрия обнаружено полное отсутствие клеток фибробластического ряда, эпидермоцитов в составе волосяных фолликулов, эндотелиоцитов в стенке кровеносных сосудов, что свидетельствует об эффективности данного реагента в удалении остатков продуктов распада клеток. Выводы. Предложенный протокол децелюляризации дермы кожи свиньи является эффективным по удалению ядерных и клеточных структур из дермы. Конкретные протоколы могут быть изменены путем увеличения разницы температур или изменения количества циклов замораживания – размораживания.РЕЗЮМЕ. Перспективним напрямком у лікуванні дефектів шкіри різної етіології є використання децелюляризованої (ацелюлярної) шкіри свині. Мета – розробити методику виготовлення ацелюлярного дермального матриксу з дерми шкіри свині зі збереженням нативної структури. Матеріал і методи. Процес виготовлення ацелюлярного дермального матриксу полягав у поєднанні фізичних і хімічних впливів на дерму. Забір дерми завтовшки 1,0–1,3 мм проводили у свиней віком до 1 року з ділянки спини та, частково, з бокових ділянок тулуба. Попередньо за допомогою дерматома із відповідних ділянок знімали шар шкіри товщиною 0,3–0,4 мм, який піддавали фізичній і хімічній обробці. Досягнення максимальної ацелюлярності дермального матриксу здійснювали покроково, цей процес включав 4 етапи обробки шкіри: 1 – процес заморожування – розморожування; 2 – дегідратація гліцерином; 3 – осмотичний стрес; 4 – вимивання детергентом решток клітин. Для оцінки ефективності протоколу децелюляризації проводили морфологічний аналіз дерми за допомогою світлової мікроскопії. Результати. Гістологічний аналіз дерми шкіри свині після циклів заморожування – розморожування виявив, що колагеновий каркас дермального матриксу, отриманий у результаті першого етапу децелюляризації, зберігає свою структурну організацію. Другий етап децелюляризації виявив зменшення кількості клітин фібробластичного ряду. При цьому сполучнотканинні елементи, які представлені різноспрямованими пучками колагенових волокон, зберігали свою структурну організацію. Третій етап децелюляризації виявив лізис клітин фібробластичного ряду, які у вигляді базофільно забарвлених елементів у незначній кількості локалізувались у дермі. У результаті промивки ліофілізованої шкіри неіонним детергентом додецилсульфатом натрію виявлено повну відсутність клітин фібробластичного ряду, епідермоцитів у складі волосяних фолікулів, ендотеліоцитів у стінці кровоносних судин, що свідчить про ефективність вказаного реагента у видаленні залишків продуктів розпаду клітин. Висновок. Запропонований протокол децелюляризації дерми шкіри свині є ефективним для видалення ядерних та клітинних структур із дерми. Конкретні протоколи можуть бути змінені шляхом збільшення різниці температур або зміни кількості циклів заморожування – розморожування

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ В ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

On the basis of the analytical review of publications on the use of telemedicine in traumatology and orthopedics it is shown the clinical, economic and organizational effectiveness of different possibilities of telemedicine systems in all phases of orthopedic and trauma care.На основі проведеного аналітичного огляду публікацій, присвячених використанню телемедицини в травматології й ортопедії, показано клінічну, економічну й організаційну ефективність можливості застосування різних телемедичних систем на всіх етапах надання ортопедо-травматологічної допомоги

Клінічний випадок хірургічного лікування анаеробної неклостридіальної поширеної флегмони лівої нижньої кінцівки

There are clinical situations in life of any surgeon, when the disease, the extent of its complications and even the implementation of rapid, active and radical actions give awareness of the “vague” prospects for further survival of the patient. And the greater the experience is in the treatment of this category of patients, the more significant doubts worry the doctor in the first minutes of a critical assessment of the situation. However, the same experience allows the surgeon to quickly mobilize and make, in his opinion, the right decision that can stop the process of defeat and turn the disease into the opposite direction of gradual recovery. The own observation, features of clinical presentation, diagnosis, surgical treatment and the subsequent tactics of management of the patient with the widespread phlegmon of the left lower extremity are presented.В жизни любого хирурга бывают клинические ситуации, когда заболевание, объем его осложнений и даже выполнения быстрых, активных и радикальных действий дают осознание “туманной” перспективы дальнейшего выживания пациента. И чем больше опыт в лечении такой категории больных, тем более существенные сомнения тревожат врача в первые минуты критической оценки ситуации. Вместе с тем, тот же опыт позволяет хирургу быстро мобилизоваться и принять верное, по его мнению, решение, которое позволяет остановить процесс поражения и вернуть болезнь в противоположную сторону – постепенного выздоровления. Представлены собственное наблюдение, особенности клиники, диагностики, хирургического лечения и дальнейшей тактики ведения пациента с распространенной флегмоной левой нижней конечности.У практиці хірурга трапляються клінічні ситуації, коли захворювання, обʼєм його ускладнень і навіть виконання швидких, активних і радикальних дій дають усвідомлення “туманної” перспективи подальшого виживання пацієнта. І чим більший досвід у лікуванні такої категорії хворих, тим більші сумніви тривожать лікаря в перші хвилини критичної оцінки ситуації. Разом з тим, той же досвід дозволяє хірургу швидко мобілізуватися і прийняти єдиновірне, на його думку, рішення, яке дозволяє зупинити процес ураження та повернути хворобу в протилежний бік – поступового видужання. Представлено власне спостереження, особливості клініки, діагностики, хірургічного лікування та подальшої тактики ведення пацієнта з поширеною флегмоною лівої нижньої кінцівки

РОЛЬ СИМУЛЯЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

In the system of medical education simulation technology is a basis of a number of techniques designed to help to reproduce the clinical situation in accordance with the purpose of training, repetition, evaluation and research. The article lit the application of simulation technologies in the system of teaching orthopedics and traumatology for 5th year students of the Medical Faculty and outlines the prospects of simulation training to prepare interns. Implementation of simulation training technologies facilitate better assimilation of practical surgery skills and techniques in traumatology.У системі медичної освіти симуляційні технології лежать в основі ряду методик, покликаних допомагати відтворювати клінічні ситуації відповідно до мети навчання, повторення, оцінки і дослідження. У статті висвітлено питання застосування симуляційних технологій у системі викладання ортопедії та травматології для студентів 5 курсу медичного факультету й окреслено перспективи застосування симуляційного навчання для підготовки лікарів-інтернів. Впровадження симуляційних технологій навчання сприятиме кращому засвоєнню практичних навичок та хірургічних методик з травматології